Група дослідників під керівництвом Мартіна Колі, в минулому співробітника німецького Інституту психіатрії імені Макса Планка в Мюнхені, а тепер працівника Інституту геноміки людини ім. Джона Хасмана в Майямі, США, встановила, що суїцидальна поведінка може бути обумовленою генетичними факторами.
В ході дослідження науковці вивчали геном 394 пацієнтів з депресивними розладами, 113 з яких пробували покінчити з життям. ДНК цих людей порівнювали з генетичним матеріалом 366 здорових волонтерів. Потім було проведене повторне дослідження, за участю 744 німців і 921 афро-американця, з яких 152 і 119 чоловік відповідно намагалися накласти на себе руки.
Дослідники виявили 5 мутацій в генетичному коді, які в більшій мірі властиві людям, що намагалися вчинити самогубство. Фото взято з сайту wordpress.com
В результаті було виявлено 5 мутацій в генетичному коді, які в більшій мірі були властиві людям зі спробами вчинити самогубство. Ці зміни, так звані одинарні нуклеотидні поліморфізми, були зафіксовані у двох генах, пов’язаних з формуванням та розвитком нервових клітин. Носії таких мутацій виявилися в 4, 5 разів більш схильними до суїцидальної поведінки.
Вивчаючи поведінку близнюків, а також поведінку різних членів родини та їхній генотип дослідники отримали підтвердження, що виявлені мутації, а отже і схильність до самогубства та спроб самогубства може передаватися по спадковості. При цьому, генетичні фактори ризику виникнення суїцидальної поведінки не мають нічого спільного з відповідними психічними розладами.